Живопис 

Михайла Жука

Його творчість - то вихор емоцій, почуттів, незвичність образів та світогляду.

Живопис

Михайло Жук – талановитий живописець, майстер станкової та книжкової графіки, художник кераміст. Він був автором багатьох портретів діячів культури минулого та своїх сучасників: Г. Сковороди, А Лосенка, В. Боровиковського, Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, М. Ге, М.Пимоненка, М.Бурачека та ін. Він також писав вірші, казки та оповідання. Пропагуючи образотворче мистецтво, М. Жук написав і опублікував чимало статей з питань його історії, методики викладання малюнка, живопису. 

Сучасні мистецтвознавці відзначають, що Михайло Жук був одним із найяскравіших виразників тенденцій модерну в українському малярстві. Живопис у стилі модерну краківської школи був близький і зрозумілий Івану Трушеві, але виявився чужим старій київський інтелігенції.


«Біле і чорне»

Коли вперше зустрічаєшся з цією картиною, то зупиняєшся біля неї надовго. Надовго для того, щоб зрозуміти, обміркувати, які почуття, думки, асоціації виникають. На відміну від багатьох інших картин, тут в першу чергу, звертаєш увагу не стільки на техніку виконання, а на сюжет композиції. Тому що сюжет композиції дуже складний, загадковий і тим цікавий. Так що ж це за картина? А це - символічне панно талановитого українського художника М.Жука (1883-1964р.р.), назване ним «Біле і чорне» (1912-1914р.р.).