В мистецтві слова М.Жук проявився як автор першого українського вінка сонетів, уперше опублікованого в Літературно – Науковому Віснику у 1918 році.

Тематика “Вінка сонетів” традиційна: любов. Присвячується вінок тій “одній, єдиній серед всіх”, ім’я якої (Нюся) згадується в першому сонеті. Глибокі почуття виражені в багатьох порівняннях, метафоричних виразах. Наприклад, “Сплітаю цей вінок… І будеш ти, як в осяйній короні, Краса богинь…”, “Я, твій слуга, поставлю все на грань”, “Нехай на мить почую розмах крил…”, “Я всі чуття тобі одній спалив” тощо. Почуття любові домінує у всіх віршах, хоча в цю симфонію кохання вриваються подекуди соціальні мотиви. Так, наприклад, Україну поет характеризує як “Здичілий край, обдертий, наче прут, Поділений між підпанком і паном…” (сонет 9).